Михайлівська церква села Біличі

Стрітення Господнє

Lexandr — Sun, 16 Feb 2014 12:58:47 GMT

15 лютого православна церква святкує Стрітення Господнє .

У цей день, Пресвята Діва Марія разом з Йосипом Обручником принесли Богонемовля Іісуса до Єрусалимського Храму, бо за Законом Мойсея кожне перворідне немовля чоловічої статі мало бути посвячене Богу.

Саме в цей час до Храму прийшов праведний старець Симеон, якому було відкрито Святим Духом не бачити смерті, поки не побачить Спасителя Світу.

Старець віддав Хвалу Богові і, взявши Іісуса на руки промовив: : "Нині відпускаєш раба Твого, Владико за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля".

Йосиф і Матір Божа дивувалися Симеоновим словам. Симеон благословив їх і, звернувшись до Божої Матері, провістив їй про Немовля: "Ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, – і Тобі Самій душу пройме меч"; це означало, що Вона Сама переживе велике горе за Сина Свого, коли Він страждатиме.

Тут же, у храмі, була благочестива вдова Анна-пророчиця, вісімдесяти чотирьох років, яка служила Богу постом і молитвою день і ніч. І вона впізнала Спасителя і, підійшовши, славила Господа і говорила про Нього усім у Єрусалимі, хто очікував пришестя на землю Христа Спасителя.

Праведний Симеон називається Богоприїмцем, бо він прийняв на свої руки Бога Спасителя.

Тропар свята

Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв у обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння.

Обрізання Господнє. Новий церковний рік. Василія Великого

Lexandr — Sun, 26 Jan 2014 13:08:52 GMT

Обрізання – це священнодійство старозавітної церкви, що було прообразом християнського Таїнства святого Хрещення, яке відбувалось у іудеїв над восьмиденним народженим хлопчиком.

Бог у своєму заповіті Авраамові говорить: «А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого» (Бут. 17:12).

Іісус Христос, який по плоті був з роду Авраама, був також обрізаний в цей день, восьмий від народження Свого і названий Іісусом – тим ім’ям, яке було предвіщено Пресвятій Діві Марії Архангелом Гавриїлом: «І ось ти в утробі зачнеш і Сина породиш і даси Йому ймення Іісус» (Лук. 1:31).

У цей день святкується і найменування Господнє. В Євангелії від Луки сказано: «Коли ж виповнилось вісім днів, щоб обрізати Його, то Іісусом назвали Його, як був Ангел назвав, перше ніж Він в утробі зачався» (Лук. 2:2).

Ім’я Іісус є скарбниця і запорука нашого спасіння і поклоніння. Про величність цього імені провіщали пророки, кажучи, що «спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Матв. 1:21).

Перед вознесінням на небо Сам Господь сказав Своїм учням, що хто вірує, то супроводити будуть його ознаки такі: «У Ім’я Моє демонів буде вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих – і добре їм буде!» (Марк. 16:17).

Ім’ям Іісуса апостоли оздоровлювали, зцілювали людей. Ім’я Іісуса вище всякого імені. Свято обрізання і найменування Господнє святкується один день. Служба Божа в цей день відбувається на честь цієї події в пам’ять св. Василія Великого.

Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської, народився близько 329 року по Р.Х. в Кесарії, у сім’ї багатих і благочестивих батьків. В дитинстві виховувався у своєї бабусі святої Мокрини. Поняття про Бога одержав з раннього дитинства, і Віра в Нього зростала з його віком. Одержавши перші знання в сім’ї, як пчілка, що збирає мед з квітів, Великий Василій потягнувся до знань і поступив на навчання в училище. Він був риториком серед риториків, філософом серед філософів, а особливо, не маючи сану священика, священиком серед християн. Найбільше він займався любомурдієм. Сам Бог послав його у Візантію в м. Афіни, де його прийняли на навчання не як новачка, а як вже відому людину. Маючи великі успіхи в навчанні, Василій Великий не забував про Бога. Він пише про себе, що ніколи погано не думав про Бога і ніколи не міняв своїх поглядів і понять про Бога, які мав раніше, які одержав у дитинстві від блаженної матері своєї і бабки Мокрини.

Після закінчення навчання йому запропонували посаду адвоката і учителя. Але він відмовився і повернувся в Кесарію. Тут він почав вивчати досконало Євангеліє, життя глибоко віруючих людей, які не думали про своє тіло, а тільки про душу.

Він вирушає в Єрусалим і там приймає святе хрещення. Спочатку читає і тлумачить народу святі книги, а згодом стає єпископом. Та перед цим він їде в Понт і стає настоятелем тутешнього монастиря. Багато часу віддає молитвам і посту. Разом зі своїм товаришем Григорієм сумлінно вивчає Святе Письмо.

За царювання Константія Василій повернувся в Кесарію. В 326 році він був рукополжений в сан диякона і в цьому сані був присутній на соборі в Константинополі. Невдовзі був висвячений в сан пресвітера Євсевієм Кесарійським. Його чесноти, розум і служіння Богу і Церкві поставили його вище від інших служителів Церкви. Євсевій, за своєю людською ревністю, почав висловлювати проти Василія неблагодатні думки. Василій залишив Кесарію і знову вирушив до Понту. Тут він написав свої тлумачення Святого Письма і правила, які необхідні для кожного християнина.

Григорій Богослов все зробив для того, щоб примирити Василія з Євсевієм. З пустині Євсевій відкликає Василія для загального добра Церкви. Василій став проповідувати слово Боже. Завжди виступав з проповідями, без підготовки проповідуючи кожен день. Написав молитву (літургію) для служіння в Церкві.

Після смерті Євсевія Василій Великій був обраний архієпископом Кесарійської Церкви. Майже щодня проводив богослужіння. На одному з богослужінь був цар. Василій же вдав, що не помітив його і не приніс йому дари. Цар розгнівався і підписав указ, щоб вислати Василія із Кесарії. Але в царя був хворий син – Галат. Ніякі ліки і лікарі не допомагали йому. Мати сина докоряла цареві, що син хворий тому, що цар виступає проти Бога і Церкви та її вірного слуги Василія Великого. Василій прийшов до постелі хворого, прочитав молитви, і той видужав. Молитвою Василій зцілював багатьох людей.

На думку Василія, багатство означає не мати для себе нічого, жити з одним Христом. Він не мав багатої одежі і харчувався лише самим хлібом, сіллю і водою, обнімав недужих як братів.

Святий Василій і в сані єпископа підтримував чернецтво. В Кесарії було відкрито кілька чоловічих і жіночих монастирів. Він також влаштував будинок для старців і бідних прочан, який називався Василіадою. Він сам часто туди приходив, утішав і наставляв їх.

Святий Василій мав слабке здоров’я. ось настав час помирати. Він ще зміг помолитися перед смертю. Та сталось чудо. Його відвідав відомий на той час лікар Іосиф єврей. Лікар сказав, що якщо святий Василій доживе до завтрашнього дня, то він охреститься в ім’я того, в кого той вірить. Василій просив Господа, щоб той дарував йому декілька годин життя, щоб спасти душу невіруючого. Коли на другий день лікар застав Василія живого, то впав на коліна біля його постелі й сказав, що він вірить в Бога.

Василій пообіцяв йому, що сам його охрестить. Коли настав час хрещення, Василій став перед олтарем, провів богослужіння і охрестив невірного. Служба відбувалась 1 січня 379 року. Того ж дня, на 50 році від народження, він помер.

Тіло його виносили святі отці. Було багато народу. Кожен хотів торкнутись труни і облачення святого отця. Всі люди плакали.

Після смерті святого Василія Церква почала святкувати пам’ять про нього. Із стародавніх переказів відомо, що нетлінні мощі Василія Великого перенесені в Італію і знаходяться в Римі.

Тропар Господу Іісусу Христу:

На престолі очевидному на небі з Отцем безпочатковим і божественним Твоїм Духом пробуваючи, благоволив Ти родитися на землі від Діви непорочної Твоєї Матері, Іісусе, через те й обрізаний був Ти, як людина восьмиденна. Слава всемилостивому Твоєму зволенню, слава піклуванню Твоєму, слава завітанню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче.

Тропар Василію:

Пролунала проповідь Твоя по всій землі, що прийняла слово Твоє, котрим побожно навчив Ти, людські звичаї добре впорядкував Ти, віконосче, преподобний отче Василію, моли Христа Бога за спасіння душ наших.

День Хрещення Господа, Богоявлення, Водохреща

Lexandr — Sun, 19 Jan 2014 13:14:06 GMT

Коли Іісусові виповнилось тридцять років і коли настав час вийти йому до людей зі своєю наукою, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися він нього.

Наступного дня Іоанн бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це той, що про Нього казав я: «За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився». І свідчив Іоанн, промовляючи: «Бачив і Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому. І не знав я його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і остається на Ньому, — це Той, Хто хреститься Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!» (Іоанн. І, 29 39).

І, охрестившись, Іісус зараз вийшов з води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!» (Матв. III, 16—17). Ця подія показує, що Бог єдиний у трьох Особах.

Празник у 6 день січня називається празником Хрещення Господа і Богоявлення. Бо при Хрещенні Христа Спасителя було з'явлення Пресвятої Тройці, а також особливо урочисте з'явлецня Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім'я визволення світу. Божество спасителя явлено було при хрещенні Його і народу, і Хрестителю.

За словами св. Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь Явився не лише для того, аби Його побачили, а й,для спасіння людей. Св. Золотоуст говорить, що не той день, в який народивсь Спаситель, має бути названий Богоявленням, але той день, в який він хрестився. Через народження Своє Він не всім був відомий, але через хрещення; до дня хрещення Він був невідомий народу. Чому і Богоявленням зветься не той день, в який (Христос) родився, а той,в який хрестився.

І що народ не знав Його і не розумів, хто Він, почувши, що говорить Іоанн Хреститель. Відповів їм Іоанн, промовляючи: «Я водою хрещу, а між Вами стоїть, що Його ви не знаєте (Іоанн. І, 26). І що дивно, якщо інші не знали, коли ж і сам Хреститель не знав Його до того дня» (Іоанн. 1—33).

Початок празника Богоявлення відноситься до часів Апостольських. У IV ст. святі отці Церкви: Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення. В день Богоявлення, після літургії, в пам'ять про хрещення Ісуса Христа у Йордані, Церква проводить велике освячення води на річках, озерах, джерелах, колодязях. А саме місце, куди йдуть від церкви на освячення води, називають Іорданою. Богоявленську воду Церква використовує для окроплення храмів, жител та інших споруд.

Тропар:

Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, Троїчне явилось поклоніння: бо Родителя голос свідчив тобі, возлюбленим Сином Тебе називаючи, і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова. Явився Ти, Христе Боже, і світ просвітив, слава Тобі.

Вітаємо протоієрея Павла Мельник з днем Ангела

Lexandr — Fri, 12 Jul 2013 05:55:15 GMT

Шановний отець Павло!

Щиросердечно вітаємо Вас з Днем Ангела! Нехай цей день буде для Вас дійсно радісним, святковим, наповнений Божою ласкою і теплом. Нехай Ваш Ангел Вас оберігає на всякий час, хоронить від усього злого і допомагає у добрих ділах.

В день ангела Павла ми з Вами радієм
І сердечно бажаєм, щоб збулись Ваші мрії.
Щоб щастя пливло із роси і води,
Щоб жити у світі й не знати біди!
Щоб Ваше здоров’я, як кремінь було,
Щоб щастя сімейне його берегло,
Щоб радість завжди була на порозі,
А лихо в далекій і вічній дорозі.
Хай поруч з Вами Ангел Ваш летить,
Убереже Вас від біди повсюди,
Нехай несе Вам радість кожна мить,
І благодать Господня з Вами буде.

Парафіяни, братство, сестринство, хор Михайлівського храму; учні і вчителі Недільної школи.

День святих Петра і Павла

Lexandr — Fri, 12 Jul 2013 05:51:54 GMT

12 липня — день пам'яті апостолів Петра і Павла. Святий Петро (до хрещення — Симон) — брат апостола Андрія Первозванного. Спочатку він жив звичайним життям, разом із братом рибалив. Але настав день, коли Андрій Первозванний, який першим почув заклик Ісуса Христа, привів до Сина Божого і Петра. І Петро став одним з перших дванадцятьох апостолів Господа. Під час своїх мандрів Ісус якось запитав учнів, за кого люди його визнають і за кого визнають його учні. Відповіді були різні, але жодна з них не була близькою до істини. І лише учень Петро сказав: «Ти — Христос, Син Бога живого». Христос сказав у відповідь: «Блаженний ти, Симоне, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але мій небесний Отець»

Саме йому Ісус Христос по закінченні Таємної вечері напророчив, що Петро зречеться тричі Господа ще до того, як заспівають півні. Так і сталося, як сказав Син Божий: Ісуса Христа схопили, а Петра, який назирці пішов слідом, упізнали люди. Він тричі зрікся Господа, та ще й заприсягся, що не знає Ісуса. Ці три страшні зречення були «анульовані» лише після вознесіння Ісуса Христа, який наділив Петра пастирською владою. Від цього моменту й почалася проповідницька діяльність Петра в країнах Сходу

На відміну від апостола Петра, святий Павло не був знайомий із Ісусом Христом за життя й не був у числі його перших дванадцятьох апостолів. За походженням він був із багатого римського роду, заробляв на життя тим, що виготовляв намети. Павло спочатку ненавидів перших християн, оскільки був відданий іудейській вірі, навіть брав участь в арештах християн у Єрусалимі та побитті первомученика Стефана, Одного разу він відправився в Дамаск з метою переслідування християн, але дорогою побачив чудесне світло з неба, від якого впав на землю й осліп. До того ж, за церковними переказами, тієї ж миті він почув голос з неба, який докоряв йому переслідуваннями Бога. Це був вирішальний момент у житті Павла. Зір йому повернув своїми молитвами християнин Ананія, і Павло прийняв хрещення та почав проповідувати християнство в Аравії, Дамаску й ін. Багато чудесних зцілень подарував він невіруючим язичникам, його навіть почали вважати богом і хотіли принести йому жертву.

Тоді царював імператор Нерон. Почавши як правитель досить мудрий і моральний, він, за свідченням істориків, швидко заплутався в політичних інтригах, піддався впливу своєї палкої, неприборканої вдачі та занадто багатої фантазії. Після страшної пожежі в Римі почалися масові страти невинних людей, у першу чергу прибічників християнської релігії. Нерону дуже не до вподоби були перші в історії людства християнські твори. А саме в ті роки були складені перші Євангелія чотирма апостолами. Силою слова й духу переконував людей в істинності християнської віри і святий апостол Петро, створюючи свої послання. Два послання до християн залишив після себе святий апостол Петро, а апостолу Павлу належить один із найважливіших для християн творів — Книга дій апостольських.

І Петра, і Павла було схоплено за проповідницьку діяльність і страчено в 76 році.

Святкування Трійці

Lexandr — Sun, 30 Jun 2013 14:40:20 GMT

У Михайлівському храмі с.Біличі відбулися святкові богослужіння з нагоди празника Святої Трійці. Перший день П’ятидесятниці – неділю, церква присвячує на славу Пресвятої Троїці. У цей день прихожани освятили у храмі зілля, яке допомагає при різних хворобах. Другий день – понеділок, на славу Духа Святого, від чого називається Духовним Днем. У цей день після Богослужіння настоятель храму о.Павло освятив у сестриці: Диню Ніну, Михалусь Ольгу, Панасюк Тетяну; і братчики: Митинського Олега, Зелінського Андрія, Сахарука Миколу, Касянчука Антона. Настоятель побажав їм всім міцного здоров’я, Божого благословення, наснаги і сили, які допомагають їм творити на благо храму, і «многая-многая і благая літа».

Марина Іщик

Вітання з П'ятидесятницею протоієрея Павла Мельника

Lexandr — Sat, 22 Jun 2013 17:38:09 GMT

Дорогі брати і сестри!

Щиро вітаю Вас із великим християнським святом Святою Трійцею. Цієї світлої літньої днини разом із зеленню у ваші домівки приходить мир, радість, спокій, Божа ласка і благодать. Трійця – це родинне свято, адже кожен відвідує своїх рідних і вітає із цим торжеством. П’ятидесятниця – це ще й подвійне свято, яке символізує і славу Пресвятої Трійці і зішестя Святого Духа на апостолів.

Нехай у цей «зелен день» людські серця наповняться добром, щирістю, любов’ю. Бажаю Вам зустріти і святкувати Святу Трійцю у гарному, піднесеному настрої, зі світлими помислами і вчинками.

Хай Трійця Свята в любові єднає
Парафію нашу в єдину родину,
А мир, мов голубка над нами літає
Ми Богу возносим молитву уклінно.

Протоієрей Павло Мельник

П’ятидесятниця. Тройця. Зішестя Святого Духа на апостолів

Lexandr — Sat, 22 Jun 2013 11:56:16 GMT

Коли минуло п’ятдесят днів, усі учні Іісуса разом з Матір’ю Божою та деякі святі жінки й іудеї, які ввірували в Нього, зібрались в одному домі на Сіонській горі – всього близько 120 осіб. Як завжди, вони молилися і чекали зішестя Святого Духа, як обіцяно було Господом. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалась, і переповнила весь той дім, де сиділи вони. І з’явились їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

У цей час був іудейський празник П’ятидесятниці, встановлений в пам’ять дару іудеям закону на горі Сионський, і в Єрусалимі з цієї нагоди перебувала сила людей з різних країн. Почувши незвичайний шум у повітрі, люди почали сходитись до будинку, де були апостоли. Вони почали дивуватись, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою.

Усі збентежилися та й дивувалися, та й казали один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує власну мову, що ми в ній народилися? Парфяни та мідяни, та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадонії, Понту та Азії, і Фрігії, та Памфілії, Єгипту й Лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби – усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!» І всі ж виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: «Що ж то статися має?» А інші казали, глузуючи: «Вони повпивались вином молодим!» (Діян. 2:7-13). Тоді апостол Петро став перед людьми та промовив до них: «Мужі іудейські та мешканці Єрусалима! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! Бо не п’яні вони, як ви думаєте, ‑ бо третя година дня, а це те, що пророк Йоіл передрік» (Діян. 2:14-16).

Далі Петро став їм роз’яснювати, що той Іісус, якого вони розп’яли, ‑ є Син Божий, Месія, про Якого говорили пророки, що Він воскрес, чого свідки всі ми. Правицею Божою був вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, якого злив Він на учнів Своїх. Отож, нехай увесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Іісуса, що Його розп’яли ви. Коли вони почули це від Петра, то серцем розжалобились та й почали питати Петра та інших апостолів, що їм треба робити.

Бог Отець послав до нас Сина на землю; Бог Син навчив нас любити Бога і ближніх, постраждав на хресті за гріхи людей, воскрес і вознісся на Небо, обіцяючи учням Утішителя (Духа Святого); тепер Цей Дух Святий зійшов на учеників і наповнює Христом Церкву.

Дух Святий зійшов на апостолів не лише для того, щоб просвітити та надихнути їх на труди та подвиги. Він зійшов, щоб залишитися в Церкві Христовій до кінця віків. Апостоли не тільки отримали право і владу роздавати дар Духа Святого віруючим, але й передавати те право своїм наступникам: єпископам, священикам, а ті своїм; і так у Нашій Церкві ця спадковість триває й донині. Тому наша православна Церква має найтісніший зв’язок з Христом та апостолами. Наша Церква – це діло Боже, це діло Христа і Святого Духа. Церкву нашу ми не створили, а отримали її у спадщину від Христа і Духа Святого, від апостолів, від отців і вчителів Церкви. Наша православна віра – це віра апостолів, віра святого князя Володимира, при якому наші предки прийняли її зі Сходу, від греків. Потрібно берегти і цінувати нашу віру…

Празник цей ще називається «Зеленими святами», бо зелене – то барва відновленого життя і зростання.

Тропар свята:

Благословенний, Ти, Христе Боже наш, що рибалок премудрими показав, зіславши їм Духа Святого і ними увесь світ уловив, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Недільна духовна школа… спогади

Lexandr — Sat, 08 Jun 2013 17:05:38 GMT

Недільна духовна школа – це школа духовного росту дітей через вивчення Слова Божого. Наша школа існує вже 13 років, і ми вдячні Богові за те, що Він допоміг і допомагає нашому настоятелю приводити дітей до Бога. Вчителі навчають вихованців молитися, вміти прощати, бути добрими і творити добро для інших, розуміти слово Боже, знати про церковні свята і піклуватися один про одного.

За ці роки вихованці школи побували з паломницькими екскурсіями у Зимненському монастирі, у Почаївській лаврі, а також зі своїми виступами у Низькинецькому монастирі, у Червоноградському дитячому будинку, в Іваничівському інтернаті, а також у ЗОШ№8. Чимало концертів було проведено у Недільній школі, у нашому Михайлівському храмі, у селищному Будинку культури, сільському клубі, де кожен учень доносив до глядачів істинні слова, ставили різні сценки про Воскресіння Господнє, Різдво Христове, а також на різну духовно-повчальну тематику.

А ось нещодавно я зустріла одну із учениць нашої Недільної школи. Зараз вона є випускницею Володимир-Волинського педагогічного коледжу. Яна розповідає, що завдяки відвідуванню школи вона розуміє Слово Боже, необхідність молитви, духовно ставиться до святкування великих церковних свят, а не так як їх розуміє теперішня молодь «що це привід погуляти». Учениця знає, що саме уроки з Недільної школи допомогли їй стати доброю і чуйною людиною, що потрібно пробачати і любити навіть ворогів своїх і спочатку у своєму оці відшукати колоту, а тоді вже говорити про чиюсь за скалку.

13 років тому, на відкритті, ми співали чудову пісню про Недільну школу, а нещодавно я знайшла її у своєму архіві записів, вона чудова, ось її текст:

Заспіваймо друзі пісню
Радісну і щиру,
Бо усі ми божі діти,
Маєм в серці віру.
Хочем знати ми про Бога,
Хочемо з ним жити
І Спасителя Ісуса
Хочем попросити.
Щоб Він дав для нас надію
На спасіння наше,
Щоб Ісус Христос із нами
Був усюди завше.
Щоб в житті ми не грішили,
Правду пізнавали,
І щоб чистими серцями
Бога прославляли.
У Недільній нашій школі
Нас навчать любові.
Загартують наше серце
У священнім слові.

Іщик Марина.

Вітання з 50-річчям протоієрея Павла Мельника

Lexandr — Mon, 13 May 2013 13:38:26 GMT

9 травня 2013 року в Михайлівський церкві села Біличі парафіяни, братство і сестричество, хористи привітали свого настоятеля, протоієрея Павла Мельника з півстолітнім ювілеєм, подякували йому за багаторічну і плідну працю на нелегкій ниві служби Богу та побажали многіх літ життя, здоров’я та успіхів.

Не залишились осторонь і учні Недільної школи, які поздоровили о. Павла святковим концертом на якому окрім чудових віршів звучали і авторські пісні нашого настоятеля. Щоб переглянути фото з концерту перейдіть за цим посиланням.

10 травня о. Павло зустрівся зі своїм другом з дитинства та однокурсником по Рівненському кооперативному технікуму, головою Рівненської облспоживспілки, депутатом Рівненської обласної ради Барашем Петром Федоровичем та класним керівником, нині директором Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу, в який був реорганізований кооперативний технікум, Добридником Степаном Івановичем. Вони привітали ювіляра та принесли в дар ікону апостола Павла, прикрашену бурштином.

Петро Федорович Бараш нагадав о. Павлу, що саме за його порадою він вступив до кооперативного технікуму, що стало початком його успішної трудової долі.

Привітала з ювілеєм о. Павла і голова Іваничівської райдержадміністрації Томашевська Лідія Михайлівна.

Я дуже вдячний нашим прекрасним друзям, які вшанували мене, ‑ сказав отець Павло, ‑ і бажаю їм багаторічної і плодотворної праці на славу Божу і всього народу України. Хай милостивий Господь посилає їм віру, надію, любов і мудрість в управлінні своїми установами, здоров’я, терпіння і злагоди, і благословить на многії і благії літа.

Фотографії з зустрічі ювіляра з П. Барашем та С.Добридником можна переглянути тут

Олександр Януш, адміністратор сайту