Духовне читання

Категорії розділу

Дитяча сторінка [1]
Тема дня [33]
Новини парафії [11]

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наша візитка

Код візитки

НАШЕ ОПИТУВАННЯ

Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 92

Прогноз погоди

Служителі храму

СВЯЩЕНИК - І КОМПОЗИТОР, І ХУДОЖНИК, І ПИСЬМЕННИК
Настоятель Свято - Михайлівського храму села Біличі Іваничівського району протоієрей Павло Мельник (на фото) видав майже двадцять книг для дітей недільних шкіл, пише музику та пісні, малює ікони
     
     Алла ЛІСОВА
     
     «Юний друже! Тобі неодноразово доводилося, прогулюючись осіннім лісом, бачити мереживне сплетіння павутинок, що зблискували на сонці діамантовими крапельками роси... На твоє захоплююче запитання: «Що це?» - дорослі спокійно відповідали, що це - звичайна павутинка, яку сплів павучок, а блискучі крапельки - це звичайна роса... Але в тебе відразу виникло багато інших питань: «Звідки взялися павучок, роса, сонечко?» А й справді, хто створив золоте сонечко, сріблястий місяць, мерехтливі зірки, сині моря, швидкоплинні ріки, тихі озера, гірські вершини?»
     Такий інтригуючий, дещо ліричний вступ містить остання книга отця Павла Мельника, священика з села Біличі Іваничівського району, «Струмочки з християнського джерела», у якій зібрані короткі оповідки про християнські цінності, життя святих, значення церковних обрядів, доступно подано трактування основних дванадцятьох свят і сценарії до них, духовні пісні й музика. Нинішнього року світ побачила ще одна книга цього автора - «Біблія для дітей з коротким катехізисом», торік - збірочки «Благослови душа моя, Господи» (сценарії святкових програм для недільної школи) та «Богогласник» (колядки, щедрівки, церковні пісні, псалми, заупокійні).
     Спочатку був звичайний, найпростіший «Молитвослов», зібраний і впорядкований отцем Павлом, який побачив світ у 1992 році в Іваничівській районній друкарні на не дуже якісному папері. Тоді ще, пригадав автор, священикам заборонялось займатися подібною справою. Однак на ту пору назбиралося вже й чимало рукописних варіантів майбутніх книг. Показав їх отцям Почаївської лаври, куди часто їздив з віруючими. Вони їх залишали в себе, відксерювали і розповсюджували. Згодом саме з цієї святині надходили протоієрею Павлу замовлення підготувати буклети про джерело Святої Анни, Стопу Божої Матері, життя преподобного Іова, інші святині лаври. Так назбиралася ціла серія маленьких літературних праць про це чудодійне місце. До речі, саме за видавничу діяльність нещодавно отець Павло Мельник нагороджений орденом Почаївської Божої Матері.
     Наступна сторінка його творчої діяльності пов'язана з недільною школою селища Жовтневого (село Біличі знаходиться неподалік і чимало прихожан їхнього храму - якраз із селища). Отож коли в 2000 році батюшка разом з однодумцями вирішив її організувати, зіткнувся з проблемою відсутності необхідної для дітей та юнацтва релігійної літератури. Це й спонукало взятися за написання та впорядкування її. Його підтримали місцева вчителька з багатолітнім стажем Любов Дарчич, яка й стала виконувати функції літературного редактора, та Олександр Януш, який зайнявся комп'ютерною версткою текстів. Першою їхньою спільною працею стала дитяча збірка «Благослови душа моя, Господи», згодом - «Тлумачний молитвослов», «Двадцять п'ять бесід про найголовніше», дитячі оповідання «Хіба не чудо?».
     - Коли я побачив, що книгами цікавляться, вони стають дітям у пригоді, - це мене надихнуло на подальші труди в цій царині,- розповів отець Павло. - Потім була Дитяча Біблія, за основу якої взяли варшавське видання...
     Ще один талант отця Павла - складання текстів та музики пісень, які мала можливість оцінити, слухаючи дитячий хор недільної школи під керівництвом Ірини Куренкової, якому заспівував сам автор. Високий, чистий, проникливий тембр голосу отця Павла настільки заворожує, що його не втомлюєшся слухати. І таку можливість мають нововолинці та мешканці селища Жовтневого, адже чимало концертів не обходяться без його участі. Сильне враження справив на численну аудиторію його виступ на сцені літньої естради міського парку культури та відпочинку під час фестивалю духовної пісні, який проходив на Трійцю у Нововолинську. Недарма отця Павла називають «нововолинським соловейком». Він разом з донькою Людмилою, яка здобуває музичну освіту у Волинському національному університеті, встиг записати аудіодиск із двадцяти духовних пісень, п'ятнадцять з яких - власні.
     Двадцять один рік отець Павло - настоятель Свято - Михайлівської церкви села Біличі. За цей час храм невпізнанно змінився. Священик зумів навколо святині згуртувати віруючих, які роблять все для того, щоб кожен, хто хоч раз завітав у їхню церкву, назавжди прикипів до неї душею. Отець Павло своїми руками створив образи, якими прикрашений престол храму. А ще намалював іконостас у капличці, яка знаходиться на місцевому цвинтарі.
     Багато працює отець Павло у співавторстві зі своїм рідним братом отцем Віктором, настоятелем Свято - Вознесенського храму шахтарського міста, благочинним Нововолинської округи, доктором богослов'я. Останнє їхнє спільне дітище - книга сонетів «Поети і сонети», в якій міститься 555 віршів, приурочених святим, церковним діячам, видатним особам, які прославилися як подвижники в сфері історії, культури, краєзнавства, релігії, меценатства. До речі, кілька років тому про непересічну особу отця Віктора наша газета писала в матеріалі «Сім священиків однієї родини».
     Їхня родина поповнилася нещодавно ще двома священиками. Син отця Павла, теж Павло, закінчив Київську духовну семінарію, зараз навчається в Ужгородській філософсько - богословській академії, править у так званій чорнобильській Свято - Михайлівській церкві столиці. Син Віктора Аполлінарій несе слово Боже віруючим Свято -Володимирського храму Санкт- Петербурга. Ще один племінник Гліб, син брата Анатолія, теж закінчив духовну семінарію.
     Витоки численних талантів священика - від батька і неньки, простих сільських трудівників з Рівненщини, які чотирьом синам змогли прищепити любов до Бога, благословили на служіння йому. Мама Софія Павлівна молилася годинами, гарно співала. Тато Віктор Юхимович - сільський староста, приносив додому релігійні книги. Саме з них отець Павло почав перемальовувати образи святих, а після того почав сам їх творити.
     - А от талант до музики в мене найбільше від дідуся Павла Павловича, який чудово грав на скрипці, і жодне весілля в селі не обходилося без його участі, - теплі нотки спогадів знов полилися у виступі отця Павла, який став минулого четверга винуватцем свята - презентації книг, яка відбулася у малому залі Палацу культури селища Жовтневого, пройшла щиро і невимушено.
     До цього доклали неабияких зусиль директор бібліотеки - філіалу №3 Лариса Боратинець та завідувачка дитячим садком №4 шахтарського міста, вчитель недільної школи Людмила Могіль. Вони зуміли розкрити таїну хисту непересічної людини, його служіння церкві. А найголовніше - зацікавити численну аудиторію дітей і юнацтва, дати справжній урок високої духовності для кожного. 
Передрук з незалежної 
громадсько-політичної газети 
"Волинь" від 17 грудня 2009 року

Пошук

Календар

«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Наші партнери

res.160011.0.1376b8cb285f4fe2ea8361c3cfaa9348.1874466166