Різдво Божої Матері
Пресвята Діва Марія народилася в невеличкому містечку Назарет, який знаходиться в Галілейській області на території древньої Палестини. Батьками Богородиці були праведні Іоакім і Анна, яких церква називає Богоотцями. Іоакім належав до роду пророка і царя Давида, Анна — до роду первосвященника Аарона.
Іоакім і Анна були засмучені, бо мали велику біду: проживши в парі 50 років, вони не мали дітей. Благочестиве подружжя тяжко переживало свою бездітність. І все життя молили Бога подарувати їм дитину. Одного разу Анна сиділа в саду під тінню дерева. Вона побачила на дереві гніздо, а в нім пташенят. Анна розтривожилась і сказала: «У пташок і звірів є діти, одна я нещаслива. О, Боже, будь милостивий, змилуйся наді мною і пошли мені дитину. Я посвячу її на служіння Тобі».
У цю хвилину з,явився Ангел і сказав: «Господь почув молитву твою: у тебе народиться Дочка, від неї возвеселяться всі народи землі. Бо через Неї буде спасіння всьому світу». Ангельські слова справдилися. У Іоакіма і Анни народилась дівчинка, яку назвали Марія.
Така історія народження Тої, яка стала Матір,ю Іисуса Христа, Тої, що стане Заступницею всіх людей.Різдво Пресвятої Богородиці святкується 21 вересня (ст.с. 8 вересня).Тропар свята
Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній, з Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш. Він, розрушивши клятву, дав благословення і, ударемнивши смерть, дарував нам життя вічне.
Введення в храм Божої Матері
Пречиста Діва Марія до трьох років жила в назаретському домі своїх батьків. Коли ж їй виповнилось три роки, Іоаким і Анна вирішили виконати свою обіцянку: присвятити Марію Богові.
Вони покликали в Назарет рідних та знайомих, вдягнули свою Дочку в білий одяг і з пісноспівами, і свічками святково повели її в Єрусалим. Коли вони прийшли до Єрусалимського Храму, трирічне Святе Дівча поставили на першу сходинку Храму, і Вона Сама, без будь якої допомоги, піднялася на всі п’ятнадцять сходинок. Біля входу Марію зустрів Первосвященник Захарія —в майбутньому батько Іоанна Предтечі. Взявши за руку Святу Марію, Захарія повів Її до святилища. А звідти, на здивування всіх, у Святая Святих, місце, де знаходився Ковчег Завіту, куди не можна було входити не тільки жінкам, а також священникам.
З того часу Богоотроковицю, за переказами, все Її життя охороняли Ангели Божі.
Введення у храм Пресвятої Діви Марії святкується 4 грудня (ст.с. 21 листопада).
Тропар свята:
Сьогодні благовоління Божого предзображення і спасення людей проповідання, у Божому храмі Діва ясно з’являється і Христа всім предзвіщає. Їй і ми голосно закличмо: Радуйся, промислу Створителя сповнення.
Благовіщення Божої Матері
Якось Пресвятій Діві Марії, що жила в місті Назареті, у будинку праведного Іосифа Обручника, явився Архангел Гавриїл. Перекази свідчать, що саме в той час Вона читала те місце Святого Письма в книзі пророка Ісаї, де йшлося про народження Спасителя від Діви.
Архангел Гавриїл повідомив Діві Марії, що у Неї народиться Син Іісус, і це буде Мессія, Син Божий. Марія знітилася, адже це було несумісно з її обітницею непорочності. Архангел Гавриїл заспокоїв і пояснив, що Дитя буде зачато дією Святого Духа. І Пресвята Діва Марія смиренно мовила: «Да будет мне по слову твоему!»
Свято Благовіщення — одне із найулюбленіших і найбільших Богородичних свят у народі.
Благовіщення Божої Матері святкується 7 квітня (ст.с. 25 березня).
Тропар свята:
Сьогодні початок нашого спасіння і виявлення надвічної таємниці: Син Божий Сином Діви стає, і Гавриїл про благодать благовіствує. Тому й ми з ним до Богородиці взиваймо: радуйся, Благодатна, / Господь з Тобою.
Різдво Христове
Народження на землі Сина Божого, Спасителя світу, Владики і Творця всієї Вселенної здійснилось дві тисячі років тому.
У маленькому місті Назареті, що в Ізраїлі, жила Діва по імені Марія, що в перекладі з єврейського означає «госпожа». Її батьки Іоаким і Анна посвятили Її ще в дитинстві служінню Богу, віддавши до храму. У чотирнадцятирічному віці Марію обручили з далеким родичем — престарілим столяром Іосифом. Якось, коли Марія займалась рукоділлям, явився Ангел Господній і приніс їй звістку про те, що вона народить Сина Божого. В той час Римською державою правив Август, а Ізраїль відносився до підвладних йому земель. За наказом імператора всі люди, які жили в його імперії, повинні були прибути туди, звідки вони родом. Отож Марія і Іосиф вийшли з Назарету і відправились в місто Віфлеєм. Коли прибули туди, то там уже було багато народу. Довелося їм на ніч сховатися в печері, куди заганяли худобу. Тут вночі Діва Марія й народила Сина Божого, Спасителя Світу. Вона запеленала і поклала Його на солому в ясла. Новонародженого оточили Ангели і темна печера наповнилась чудовим світлом. Ця ніч була надзвичайно тихою. По всій Вселенній творились чудеса. А найбільшим чудом було явлення віфлеємським пастушкам Ангелів, які співали чудову Божественну пісню. Пастухи поспішили вклонитися Новонародженому, про якого сповіщали Ангели.
На згадку про народження Іісуса Христа Церква запровадила свято. У християнських народів стало звичаєм до цього свята прикрашати ялинку. Бо вона символізує Древо Життя, яке повернуто нам з народженням Христа Спасителя. Прикрашена свічками чи лампочками, вона символізує духовне світло, яке приніс Іісус.
Різдво Іісуса Христа святкується 7 січня (ст.с. 25 грудня).
Тропар свята:
Народження Твоє, Христе Боже наш, увесь світ осяяло світлом розуму, бо на ньому ті, що звіздам кланялися, звіздою навчалися поклонятися Тобі, Сонцю Правди, і визнавати Тебе, що Ти є Схід з неба. / Господи, слава Тобі!!
Стрітення Господнє
В цей день Церква згадує важливу подію в земному житті Господа нашого Іісуса Христа. У 40-ий день після народження Богонемовля принесли в Єрусалимський храм. По Закону Мойсея жінці, яка народила немовля чоловічої статі, впродовж сорока днів заборонялося заходити в Храм Божий. Після цього строку мати приходила в храм з дитиною, щоб принести Господу вдячну і очисну жертву. Пресвята Богородиця знала, що народжене Нею Немовля — Син Божий. Але вона смиренно дотримувалась Закону і лише на сороковий день після народження Сина Марія разом з Іосифом принесли Богонемовля в Єрусалимський храм.
По натхненню Божому в храм прийшов праведний старець Симеон. Він взяв Іісусика на руки і, дякуючи Богу, висловив пророцтво про Спасителя світу: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, з миром; бо бачили очі мої спасіння Твоє, котре Ти приготував перед лицем всіх народів, світло до прозріння язичників і славу народу Твого Ізраіля».
Поряд з Симеоном знаходилася в той час пророчиця Анна, вдова 84-ох років, котра день і ніч не відходила від храму, постом і молитвою служила Богу. Вона також пророкувала про Спасителя світу. Тому свято на згадку про цю подію називається Стрітенням, що в перекладі з церковнослов,янської мови означає «Зустріч».
Стрітення Господнє святкується 15 лютого (2 лютого).
Тропар свята:
Радуйся, благодатна Богородице Діво, бо з тебе засяяло Сонце Правди — Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв на руки Визволителя душ наших, який нам дарує воскресіння.
Хрещення Господнє
Коли Спасителю виповнилося 30 років, Він прийшов на річку Йордан, щоб там з,явитися народу і прийняти хрещення від Іоана Хрестителя.
І, коли охрещувався, відкрились перед ним небеса, і побачив Іоан Духа Божого, який сходив ніби голуб, і опускався на Його.
І тут почувся голос з небес: «Це є Син мій Возлюблений, в Якому моє благовоління». Саме в час хрещення Іісуса Христа Бог вперше відкрився людям одночасно у трьох Іпостасях Святої Трійці — Бог Отець говорив з небес, Бог Син хрестився, Бог Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Бога Сина. Тому свято Хрещення Господнє називають ще Богоявленням.
У день Богоявлення — 19 січня — вода освячується як у церквах, так і в річках, водоймах, колодязях. Віруючі користуються хрещенською водою як лікувальним засобом, а також вживають її для окроплення храмів і будинків.
Хрещення Господнє святкуємо 19 січня (6 січня).
Тропар свята:
Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, відкрилось поклоніння Святій Тройці, бо голос Отця про Тебе свідчив, називаючи Тебе улюбленим Сином, і Дух у вигляді голубиному ці слова стверджував. Слава Тобі, Христе Боже, що з’явився і світ просвітив.
Преображення Господнє
Будучи в Галілеї, Христос взяв з собою апостолів Петра, Іакова, Іоана, піднявся на гору Фавор і преобразився перед ними: і осіяло лице Його як сонце, одяг же Його став білим, як світло. І ось явилися Йому Мойсей і Ілля, які з ним розмовляли. При цьому Петро сказав Іісусу: «Господи! Добре нам тут бути; якщо хочеш, зроби тут три шалаші: Тобі один, і Мойсею один, і один Іллі». Коли він це ще говорив, хмара світла зійшла над ними, і почули голос звідти: «Це — Син мій возлюблений, якому моє благословіння; Його слухайте». І почувши це, учні впали і дуже злякалися, але Іісус торкнувся їх і сказав: «Встаньте і не бійтеся». Відкривши очі свої, вони нікого не побачили, крім одного Іісуса. І коли сходили вони з гори, Іісус промовив їм: «Нікому не розповідайте про побачене, допоки Син Людський не воскресне із мертвих».
У свято Преображення у храмах освячують плоди. Це приурочено 19 серпню тому, що на Сході в цей час уже дозрівають зерно і виноград. А оскільки із них — хліб і вино — мають безпосереднє відношення до таїнства Причастя, то народ і приносить їх в храм для благословіння у знак подяки Богу за дарування цих плодів. У місцях, де виноград не визріває до цього часу, освячують яблука.
Преображення Господнє святкується 19 серпня (6 серпня).
Тропар свята:
Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки їм можна було. Нехай засяє і нам грішним світло Твоє споконвічне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.
Вхід Господень в Єрусалим
За тиждень до Пасхи ми святкуємо урочистий вхід Господа в Єрусалим. А напередодні, в суботу, згадується велике чудо, здійснене Господом — воскресіння Його товариша Лазаря. Багато з тих, хто стали свідками цього чуда, повірили у Христа.
Наближалась Пасха іудейська. Багато людей, що прийшли на свято, почувши, що Іісус іде в Єрусалим, взяли пальмові гілки, вийшли назустріч Йому і вигукували: Осанна! Осанна! Благословен грядий во ім,я Господнє, Цар Ізраїлев.
Вони хотіли бачити в Ньому вождя, який визволив би їх від володарювання римлян. Але Іісус йшов в іудейську столицю не за тим, щоб стати земним царем і звеличити народ іудейський над іншими народами, а щоб самому постраждати і померти за всі народи.
У нас не ростуть пальми, тому ми приходимо в храм з гілками верби, у якої листочки розвиваються раніше інших рослин.
Звідси ще одна назва — Вербна Неділя.
Тропар свята:
Спільне воскресення перед Твоїми страстями запевняючи, з мертвих воздвигнув Ти Лазаря, Христе Боже; * тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи, Тобі, переможцеві смерти, воскликуємо: Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.Воскресіння Христове
Серед усіх християнських свят Пасха Христова — найвеличніша, найрадісніша і найурочистіша подія. У цей день згадується Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа після його смерті на Хресті. Воскресши, Христос освятив, благословив і утвердив загальне Воскресіння всіх людей.
Силою Святого Воскресіння Він визволив всіх віруючих від влади гріха і диявола. «Я є Воскресіння і життя. Той, що вірить у мене, якщо й помре, оживе» /Ін. ІІ, 25-26/.
Ось як описує цю радісну подію святий апостол Марк:
«Коли прийшла субота, Марія Магдалина і Марія Іакова і Соломія купили аромати, щоб іти — помазати Його. І дуже рано, в перший день тижня, приходять до гробу, при сході сонця, і говорять між собою: хто відсуне нам камінь від дверей гробу? І, поглянувши, бачать, що камінь уже відсунутий, а він був дуже великий. І ввійшовши у гроб, побачили юнака, який сидів на правому боці, одягнутий в білий одяг, вони жахнулись. Він же каже їм: "Не бійтеся. Іісуса шукаєте Назарянина, розп,ятого: Він Воскрес, Його тут немає. Ось місце, де він був покладений”.
Багато хто тоді не вірив у Воскресіння Христа, навіть Його учні. Але Воскреслий... явився Петру, своїм дванадцяти ученикам, і понад п,ятистам братій в один і той же час... І наповнились їхні серця радісним чеканням загального Воскресіння.
Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть — напише пізніше апостол Павло.
Свята Пасха — це свято перемоги Любові над ненавистю. Життя — над смертю, свято нашої надії на загальне Воскресіння.
Тропар свята:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що у гробах життя дарував.
Вознесіння Христове
На сороковий день після свого Воскресіння Господь наш Іісус Христос останній раз явився апостолам і Божій Матері. Він наказав їм іти в Єрусалим і там чекати Святого Духа. Потім Він піднявся з учнями на Елеонську гору. Ми не знаємо, був то ранок чи вечір, але звідти, з вершини, відкрилися перед Ним гори, долини і місто, що лежало біля ніг, — Єрусалим, в якому жили праведники і грішники, пророки і вбивці, царі і священники. Господь стояв на тому самому, можливо, місці, де він передбачив майбутнє світу. І звідси, посилаючи своїх учнів, Він говорив: «Як Отець послав Мене в цей світ, тепер я посилаю Вас». І вони стояли зніяковілі, радісні, невпевнені, бо не знали, що далі буде. Господь підняв руки і, благословляючи Апостолів, почав возноситися на небо. Учні дивилися на це, поки хмара не закрила від них Господа. Тоді з,явилося два ангели у білому одязі і сказали: «Мужі Галлілейські! Що ви стоїте і дивитися на небо? Цей Іісус, що вознісся від вас на небо, прийде таким же шляхом, як ви бачили Його, коли піднімався на небо».
«Після 33-річного перебування на землі у подобі людській Іісус Христос покинув землю. Чого ж ми радіємо, що ми святкуємо?»
Вознесення Христове на небо — велике і радісне свято. Велике, тому що Господь Бог народжений у Віфлеємській печері і прийняв на себе людське тіло, тепер возносить це наше тіло у славі на небеса — відкриває шлях на небо для кожного з нас. Радісне тому, що ми чекаємо дарів Святого Духа на П`ятидесятницю.
Свято Вознесіння Господа відзначається в сороковий день після Великодня і завжди припадає в четвер.
Тропар свята:
Вознісся ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітуванням Святого Духа, утвердивши їх благословенням, бо ти єси Син Божий, ізбавитель світу.
П’ятидесятниця
Православна церква особливо відзначає день Святої Трійці або Сходження Святого Духа на Апостолів. Назва ця пояснюється тим, що із Сходженням Святого Духа на Апостолів проявилась третя Іпостась Пресвятої Трійці. Ще цей день називають П,ятидесятницею, бо випадає він на 50-ий день після Воскресіння Христового. Ось що сталося того дня.
Божа Матір разом з апостолами знаходилась в Ієрусалимі, чекаючи обіцяного сходження Святого Духа. Була дев,ята година ранку. Раптом з неба почувся шум, немов би від сильного вітру, і заповнив весь будинок, де вони знаходились. Всі наповнились Духа Святого і почали славити Бога на різних мовах, котрих раніше не знали, і розійшлись по різних країнах проповідувати Царство Боже. Так було покладено основу Церкви Христової.
У день Святої Трійці ще з давніх часів християни прикрашали храми і свої будинки зеленими гілками дерев, а самі приходили до храму з квітами. Дух Святий дає життя всьому — свіжій зелені і квітам, що прикрашають землю, нагадуючи нам про милість Божу і про діяння Святого Духа у всім творінні Божім. В цей день Церква особливо закликає віруючих поклонятися Триєдиному Богу — Отцю, Сину і Святому Духу.
Святкується це свято у 50-ий день після Великодня, завжди у неділю.
Тропар свята:
Благословенний Ти, Христе Боже наш, що рибаків премудрими явив, пославши їм Духа Святого, і ними весь світ уловив. Людинолюбче, слава Тобі!
Успіння Божої Матері
Божа Матір разом з апостолами отримала Дари Духа Святого і жила в домі Іоанна Богослова.
Дні і ночі проводила вона в молитві. Часто приходила до гробу Господнього, щоб приклонити коліна. Одного разу їй явився Архангел Гавриїл, який сповістив про швидке переселення її із земного життя у життя небесне. По молитві Богоматері Господь чудесним шляхом зібрав всіх апостолів до дня її успіння.
Під час блаженної кончини Апостоли з пісноспівом оточили святий одр, на якому лежало тіло Божої Матері. В ту хвилину в променях яскравого світла й зійшов цар слави Христос, оточений багатьма Ангелами, Архангелом та іншими силами небесними з душами праведників і пророків. Без будь-якого тілесного страждання, немов у приємному сні, Пресвята Діва віддала Душу в руки Свого Сина й Бога.
Коли віруючі проводили Богородицю до місця спочинку, первосвященники й книжники, озлоблені такою честю, яку воздавали Матері Іісуса Христа, послали своїх прихильників розігнати погрібальну процесію і спалити тіло Пресвятої Діви. Був серед них і іудейський священник Афоній, який хотів перекинути одр Матері Божої. Та тільки він наблизився сюди, Ангел відсік йому руки. Афоній плакав і каявся, відразу ж визнав велич Діви Марії. Він одержав зцілення і приєднався до людей, які супроводжували тіло Богоматері.
По премудрості Божій Апостолу Фомі не судилося прибути на Успіння Богородиці, і він це важко переживав. Апостоли в сердечній щирості вирішили відкрити печеру, де спочивала Пріснодіва. Відкривши гроб, вони побачили тільки погрібальні пелени. Пізніше, коли вони молилися Богу, побачили
Богородицю із Ангелами на небі.
Тропар свята:
В родинах зберегла Ти дівоцтво, а після успіння не покинула світу, Богородице; перейшла Ти до життя, бувши Матір"ю Життя, і молитвами Твоїми визволяєш од смерти душі наші.
Воздвиження Хреста Господнього
В 326 році мати рівноапостольного Костянтина Великого цариця Олена за дорученням свого сина відправилася в Єрусалим, щоб знайти Хрест, на якому був розп,ятий Іісус Христос. Багато часу було віддано пошукам та безуспішно. І ось один єврей на ім,я Іуда сказав, що Хрест знаходиться під храмом Венери. Храм зруйнували і знайшли три хрести.
На одному з них був розп,ятий Спаситель, на двох інших — два розбійники. Але як пізнати, де Святий Хрест Господень? Божим промислом по дорозі в цей час йшла похоронна процесія. Патріарх Макарій по черзі став прикладати хрести на померлого. І коли Хрест Господній поклав — померлий воскрес. Рідні плакали від радості, а Животворящий Хрест був піднятий так високо, що його могли побачити всі, хто прийшов на Голгофу поклонитися йому.
Тропар свята:
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою.
