Духовне читання

Категорії розділу

Дитяча сторінка [1]
Тема дня [33]
Новини парафії [11]

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наша візитка

Код візитки

НАШЕ ОПИТУВАННЯ

Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 92

Прогноз погоди

Головна » 2014 » Січень » 26 » Обрізання Господнє. Новий церковний рік. Василія Великого
15:08
Обрізання Господнє. Новий церковний рік. Василія Великого

Обрізання – це священнодійство старозавітної церкви, що було прообразом християнського Таїнства святого Хрещення, яке відбувалось у іудеїв над восьмиденним народженим хлопчиком.

Бог у своєму заповіті Авраамові говорить: «А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого» (Бут. 17:12).

Іісус Христос, який по плоті був з роду Авраама, був також обрізаний в цей день, восьмий від народження Свого і названий Іісусом – тим ім’ям, яке було предвіщено Пресвятій Діві Марії Архангелом Гавриїлом: «І ось ти в утробі зачнеш і Сина породиш і даси Йому ймення Іісус» (Лук. 1:31).

У цей день святкується і найменування Господнє. В Євангелії від Луки сказано: «Коли ж виповнилось вісім днів, щоб обрізати Його, то Іісусом назвали Його, як був Ангел назвав, перше ніж Він в утробі зачався» (Лук. 2:2).

Ім’я Іісус є скарбниця і запорука нашого спасіння і поклоніння. Про величність цього імені провіщали пророки, кажучи, що «спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Матв. 1:21).

Перед вознесінням на небо Сам Господь сказав Своїм учням, що хто вірує, то супроводити будуть його ознаки такі: «У Ім’я Моє демонів буде вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих – і добре їм буде!» (Марк. 16:17).

Ім’ям Іісуса апостоли оздоровлювали, зцілювали людей. Ім’я Іісуса вище всякого імені. Свято обрізання і найменування Господнє святкується один день. Служба Божа в цей день відбувається на честь цієї події в пам’ять св. Василія Великого.

Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської, народився близько 329 року по Р.Х. в Кесарії, у сім’ї багатих і благочестивих батьків. В дитинстві виховувався у своєї бабусі святої Мокрини. Поняття про Бога одержав з раннього дитинства, і Віра в Нього зростала з його віком. Одержавши перші знання в сім’ї, як пчілка, що збирає мед з квітів, Великий Василій потягнувся до знань і поступив на навчання в училище. Він був риториком серед риториків, філософом серед філософів, а особливо, не маючи сану священика, священиком серед християн. Найбільше він займався любомурдієм. Сам Бог послав його у Візантію в м. Афіни, де його прийняли на навчання не як новачка, а як вже відому людину. Маючи великі успіхи в навчанні, Василій Великий не забував про Бога. Він пише про себе, що ніколи погано не думав про Бога і ніколи не міняв своїх поглядів і понять про Бога, які мав раніше, які одержав у дитинстві від блаженної матері своєї і бабки Мокрини.

Після закінчення навчання йому запропонували посаду адвоката і учителя. Але він відмовився і повернувся в Кесарію. Тут він почав вивчати досконало Євангеліє, життя глибоко віруючих людей, які не думали про своє тіло, а тільки про душу.

Він вирушає в Єрусалим і там приймає святе хрещення. Спочатку читає і тлумачить народу святі книги, а згодом стає єпископом. Та перед цим він їде в Понт і стає настоятелем тутешнього монастиря. Багато часу віддає молитвам і посту. Разом зі своїм товаришем Григорієм сумлінно вивчає Святе Письмо.

За царювання Константія Василій повернувся в Кесарію. В 326 році він був рукополжений в сан диякона і в цьому сані був присутній на соборі в Константинополі. Невдовзі був висвячений в сан пресвітера Євсевієм Кесарійським. Його чесноти, розум і служіння Богу і Церкві поставили його вище від інших служителів Церкви. Євсевій, за своєю людською ревністю, почав висловлювати проти Василія неблагодатні думки. Василій залишив Кесарію і знову вирушив до Понту. Тут він написав свої тлумачення Святого Письма і правила, які необхідні для кожного християнина.

Григорій Богослов все зробив для того, щоб примирити Василія з Євсевієм. З пустині Євсевій відкликає Василія для загального добра Церкви. Василій став проповідувати слово Боже. Завжди виступав з проповідями, без підготовки проповідуючи кожен день. Написав молитву (літургію) для служіння в Церкві.

Після смерті Євсевія Василій Великій був обраний архієпископом Кесарійської Церкви. Майже щодня проводив богослужіння. На одному з богослужінь був цар. Василій же вдав, що не помітив його і не приніс йому дари. Цар розгнівався і підписав указ, щоб вислати Василія із Кесарії. Але в царя був хворий син – Галат. Ніякі ліки і лікарі не допомагали йому. Мати сина докоряла цареві, що син хворий тому, що цар виступає проти Бога і Церкви та її вірного слуги Василія Великого. Василій прийшов до постелі хворого, прочитав молитви, і той видужав. Молитвою Василій зцілював багатьох людей.

На думку Василія, багатство означає не мати для себе нічого, жити з одним Христом. Він не мав багатої одежі і харчувався лише самим хлібом, сіллю і водою, обнімав недужих як братів.

Святий Василій і в сані єпископа підтримував чернецтво. В Кесарії було відкрито кілька чоловічих і жіночих монастирів. Він також влаштував будинок для старців і бідних прочан, який називався Василіадою. Він сам часто туди приходив, утішав і наставляв їх.

Святий Василій мав слабке здоров’я. ось настав час помирати. Він ще зміг помолитися перед смертю. Та сталось чудо. Його відвідав відомий на той час лікар Іосиф єврей. Лікар сказав, що якщо святий Василій доживе до завтрашнього дня, то він охреститься в ім’я того, в кого той вірить. Василій просив Господа, щоб той дарував йому декілька годин життя, щоб спасти душу невіруючого. Коли на другий день лікар застав Василія живого, то впав на коліна біля його постелі й сказав, що він вірить в Бога.

Василій пообіцяв йому, що сам його охрестить. Коли настав час хрещення, Василій став перед олтарем, провів богослужіння і охрестив невірного. Служба відбувалась 1 січня 379 року. Того ж дня, на 50 році від народження, він помер.

Тіло його виносили святі отці. Було багато народу. Кожен хотів торкнутись труни і облачення святого отця. Всі люди плакали.

Після смерті святого Василія Церква почала святкувати пам’ять про нього. Із стародавніх переказів відомо, що нетлінні мощі Василія Великого перенесені в Італію і знаходяться в Римі.

Тропар Господу Іісусу Христу:

На престолі очевидному на небі з Отцем безпочатковим і божественним Твоїм Духом пробуваючи, благоволив Ти родитися на землі від Діви непорочної Твоєї Матері, Іісусе, через те й обрізаний був Ти, як людина восьмиденна. Слава всемилостивому Твоєму зволенню, слава піклуванню Твоєму, слава завітанню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче.

Тропар Василію:

Пролунала проповідь Твоя по всій землі, що прийняла слово Твоє, котрим побожно навчив Ти, людські звичаї добре впорядкував Ти, віконосче, преподобний отче Василію, моли Христа Бога за спасіння душ наших.

Категорія: Тема дня | Переглядів: 360 | Додав: Lexandr | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук

Календар

«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Наші партнери

res.160011.0.1376b8cb285f4fe2ea8361c3cfaa9348.1874466166