За царювання Льва VІ
Філософа (886-911), у 910 році, під час вторгнення сарацин до Грецької імперії,
св. Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній, перебуваючи першого жовтня (за
старим стилем, 14 – за новим) в Константинопольському храмі, де зберігалася
риза Богородиці, під час всенощного недільного співу побачили в повітрі чудесне
з’явлення Пресвятої Діви Богородиці в оточенні пророків, Апостолів і Ангелів.
Вся осяяна сонячним світлом, Вона молилася за грішників і покривала християн
чесним своїм омофором. Побачивши це з’явлення, Андрій запитав свого учня
Єпіфанія: «Бачиш брате, царицю і Богиню всіх, яка молилася за весь світ?» ‑
«Бачу, святий отче, і жахаюсь», ‑ відповів йому Єпіфаній. З’явлення було
прославлене спочатку тими, що молились в храмі, а згодом в усьому
Константинополі.
Мешканці Константинополя
почувши про це явлення, зраділи, що Бог молитвами Заступниці визволить всіх від
біди, яку заподіяли їм вороги, що вдерлися в їхню імперію. І справді, невдовзі
після з’явлення ворогів Церкви було переможено.
Прославляючи свою
небесну Заступницю, Церква співає: «Сьогодні ми, православні люди, радісно
святкуємо, осяяні Твоїм, Божа Мати, явленням і, здіймаючи очі до Твого
пречистого образу, уклінно просимо: покрий нас чесною Твоєю покровою й визволи
нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа, Бога нашого, щоб спас душі
наші».
...
Читати далі »