Основним питанням Євангелія у справі спасіння є питання гріха. Ісус Христос
прийшов на цю грішну землю і помер на голгофському хресті для того, щоб ми мали
можливість отримати прощення. Адже без прощення гріхів ми не мали б доступу до
Бога, не могли б успадкувати життя вічне, а були б приречені на вічну загибель.
Християнство вирізняється з-поміж інших релігій і вчень, бо тільки воно
гарантує повне і абсолютне прощення всіх гріхів через пролиту кров Ісуса
Христа.
У молитві Господній «Отче наш» першим йде прохання про хліб насущний, а
другим – прощення гріхів.
Коли апостол Петро запитав Спасителя: «Господи! Скільки разів прощати братові
моєму, який згрішив проти мене? Чи ж до семи разів?» Іісус промовляє тут же до
нього: «Не кажу тобі – до семи раз, але аж до семи десяти раз по семи!» ( Мт.
18:21-22 )
Однак і це не межа. Образно кажучи, що випливає з відповіді Христа, прощати
треба завжди. І як приклад Спаситель розповів про царя, який вирішив
розрахуватися зі своїми боржниками. Прочитай притчу про немилосердного
боржника. ( Мт. 18:23-35)
Що хотів Христос сказати цією притчею? Нею Він показав, який величезний
борг прощений кожному з нас у порівнянні з тим, що заборгував брат наш нам.
А тому, коли молимо Господа: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо
винуватцям нашим», то цим доводимо, що ми прощені, оскільки готові пробачити
тим, хто завинив перед нами. Адже Сам Христос нас попереджує: «Якщо ви будете
прощати людям прогрішення їх, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не
будете прощати людям прогріхів їх, то і Отець ваш не простить вам провин
ваших.» ( Мт. 6:14-15)
Дарчич Любов Григорівна.
|