До свого логічного завершення іде Великий Піст. А здається не так і давно
розпочався. На початку ти пообіцяв собі із завзяттям та вірою, що станеш
кращим, добрішим, використаєш час «духовної весни» із користю. Проте, на цьому
шляху у тривалість семи тижнів, скільки було падінь та злетів. Чому ж так легко
нас збити із ніг…? Немов діти, які вчаться ходити, а один невірний крок – і вже
упали.
Настав страсний тиждень і в душі ти відчуваєш наближення Великого Свята –
Пасхи. Навіть природа співпереживає разом із тобою і також в очікуванні чуда. І
не треба їхати за сто земель, щоб це відчути сповна. А варто прийти у храм
Божий. Особливо у ці дні. Важливо із покаянням у серці щиро зізнатися у своїй
немічності і вручити своє життя Богу.
Страсна П’ятниця – найсуворіший день Посту, адже ми згадуємо про несправедливий суд над Ісусом Христом, його розп'яття і
хресну смерть на Голгофі, зняття його тіла з хреста і поховання. Наше спасіння обійшлося ціною життя Господа нашого Ісуса
Христа, а чим ми віддячуємо за цей неоціненний дар? А ми можемо подякувати Богу. Для цього варто виконувати
його заповіді.
Велика Субота відкриває нам
завісу свята Воскресіння Господнього. У цей день у Гробу Господнього
з’являється Благодатний Вогонь. Це незаперечне чудо Православ’я у наш час, бо
вогонь сходить лише при Православній службі.
У Неділю ми освячуємо свої паски, крашанки та писанки. Для того щоб із
радістю у серце зустріти Світле Воскресіння, слід докласти багато зусиль. Так,
у Чистий Четвер прийнято приводити лад у своїх оселях, а чи не важливішим є
очистити свої серця, віддати більше часу молитві, а не буденним справам. Адже,
Пасху ми повинні відчути не стільки матеріально, тобто у гастрономічному
різноманітті. А насамперед, Пасха – це можливість бути учасником перемоги Життя
над Смертю. До цього нас готував Великий
Піст, щоб ми оновленні із вірою і любов’ю промовляли «Христос Воскрес! Воістину
Воскрес!»
|