 14 серпня православна церква відзначає
свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або свято
Всемилостивого Спасу, а також відзначає пам’ять семи Святих Мучеників Маковеїв:
Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії
та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в
єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
Це свято прийшло до нас з Візантії, де
було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського
палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох
тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для
очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії
страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою
та щоб ішли дощі в спеку. За переказами, цього дня 988 р. хрестився
князь Володимир. Свято
Маковея ‑ одне з
найпоетичніших і найшанованіших в Україні. Цього дня у церквах святять воду,
квіти й мак. «Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але
добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю,
чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й
голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки
маку в’язали в окремий букет. Після
освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни.
Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали
дівчатам у волосся ‑ «щоб не
випадало». Обрядовою
їжею цього дня є «шуліки», тобто печені коржі, поламані на шматочки й облиті
медом та розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Свято Маковея у народі мало ще декілька
назв: Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас. Цього дня хворі на пропасницю
купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою. Пасічники
підрізували соти. Тільки після освячення першого меду в церкві можна було
розговлятися. У
Перший Спас починається Успенський піст, він триває два тижні.
|
