Коли Іісусові виповнилось тридцять років і коли настав час вийти йому до людей зі своєю наукою, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися він нього.

Наступного дня Іоанн бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це той, що про Нього казав я: «За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився». І свідчив Іоанн, промовляючи: «Бачив і Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому. І не знав я його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і остається на Ньому, — це Той, Хто хреститься Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!» (Іоанн. І, 29 39).

І, охрестившись, Іісус зараз вийшов з води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!» (Матв. III, 16—17). Ця подія показує, що Бог єдиний у трьох Особах.

Празник у 6 день січня називається празником Хрещення Господа і Богоявлення. Бо при Хрещенні Христа Спасителя було з'явлення Пресвятої Тройці, а також особливо урочисте з'явлецня Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім'я визволення світу. Божество спасителя явлено було при хрещенні Його і народу, і Хрестителю.

За словами св. Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь Явився не лише для того, аби Його побачили, а й,для спасіння людей. Св. Золотоуст говорить, що не той день, в який народивсь Спаситель, має бути названий Богоявленням, але той день, в який він хрестився. Через народження Своє Він не всім був відомий, але через хрещення; до дня хрещення Він був невідомий народу. Чому і Богоявленням зветься не той день, в який (Христос) родився, а той,в який хрестився.

І що народ не знав Його і не розумів, хто Він, почувши, що говорить Іоанн Хреститель. Відповів їм Іоанн, промовляючи: «Я водою хрещу, а між Вами стоїть, що Його ви не знаєте (Іоанн. І, 26). І що дивно, якщо інші не знали, коли ж і сам Хреститель не знав Його до того дня» (Іоанн. 1—33).

Початок празника Богоявлення відноситься до часів Апостольських. У IV ст. святі отці Церкви: Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення. В день Богоявлення, після літургії, в пам'ять про хрещення Ісуса Христа у Йордані, Церква проводить велике освячення води на річках, озерах, джерелах, колодязях. А саме місце, куди йдуть від церкви на освячення води, називають Іорданою. Богоявленську воду Церква використовує для окроплення храмів, жител та інших споруд.

Тропар:

Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, Троїчне явилось поклоніння: бо Родителя голос свідчив тобі, возлюбленим Сином Тебе називаючи, і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова. Явився Ти, Христе Боже, і світ просвітив, слава Тобі.