12 липня православна церква відзначає свято первоверховних апостолів Петра і Павла. Святий Петро до апостольської діяльності був рибалкою і називався Симоном. Це був простий, бідний, неграмотний і богобоязливий чоловік. Але йому була призначена інша доля. «Ти – Симон, син Іонів, ти наречешся Кифа, що значить «камінь» (Петро)» – так сказав Господь під час їхньої першої зустрічі. Довго Господь перевіряв Петра перш ніж поставити його на апостольство. Апостол був з Христом під час всіх Його великих випробувань. Трикратне своє зречення святий Петро виправдав трикратним доказом любові до Спасителя. Все своє життя апостол Петро присвятив служінню Господу. Він ніс іудеям свою велику віру і любов до Христа. За наказом імператора Нерона святий апостол Петро у 67 році, 29 червня, був розп’ятий. Перед стратою, вважаючи себе недостойним приймати таку саму муку, як Христос, апостол просив розіп’яти його головою донизу, бажаючи навіть перед смертю прихилити свою голову перед Господом.

Святий апостол Павло до свого апостольського служіння називався Савлом, був злісним противником християнства, усюди переслідував і вбивав прихильників Христа.

Але він став «вибраним сосудом», покликаним возвеличувати ім’я Іісуса Христа «перед народами і царями і синами Ізраїля» (Діян. 9, 15).

Апостол Павло став проповідувати віру Христову серед іудеїв та язичників, ходив з краю-в-край, розсилаючи свої послання, які до цього часу захищають Вселенську Церкву «наче стіна із адаманту».

Деякі перекази вказують, що причиною смерті апостола Павла став факт навернення ним до християнства головного імператорського винороба. За деякими даними день смерті апостола Павла співпадає із днем смерті апостола Петра. Як римському громадянину, святому апостолу Павлу відрубали голову.

Православна церква почитає святих апостолів Петра і Павла з давніх часів. Місце їх захоронення було священне для перших християн. У ІV ст. святим рівноапостольним Костянтином Великим (337 р.) були збудовані храми на честь святих первоверховних апостолів у Римі та Константинополі.

Святитель Іоанн Златоуст у бесіді на день пам’яті апостолів Петра і Павла говорив: «Що більше Петра! Що може зрівнятися з Павлом ділом і словом! Вони перевершили всю природу земну і небесну. Зв’язані тілом, вони стали вищими від ангелів. Петро – глава апостолів, Павло – учитель усесвіту і вишніх горніх сил. Петро – вудило для беззаконних іудеїв, Павло – закличиник язичників; от і подивуйтеся прозорливості і передбачливості Премудрості Господній, Котрий Петра вивів з рибалок, а Павла зі скіностоврців.

Петро – початок православ’я, великий священнослужитель Церкви, необхідний порадник християн, скарбниця горніх духовних дарів, вибраний апостол Господа. Павло – великий проповідник істини, слава усесвіту, що ширяє у висоті, духовна міра, орган Господній, пильний кормчий Христової Церкви»».