За царювання Льва VІ Філософа (886-911), у 910 році, під час вторгнення сарацин до Грецької імперії, св. Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній, перебуваючи першого жовтня (за старим стилем, 14 – за новим) в Константинопольському храмі, де зберігалася риза Богородиці, під час всенощного недільного співу побачили в повітрі чудесне з’явлення Пресвятої Діви Богородиці в оточенні пророків, Апостолів і Ангелів. Вся осяяна сонячним світлом, Вона молилася за грішників і покривала християн чесним своїм омофором. Побачивши це з’явлення, Андрій запитав свого учня Єпіфанія: «Бачиш брате, царицю і Богиню всіх, яка молилася за весь світ?» ‑ «Бачу, святий отче, і жахаюсь», ‑ відповів йому Єпіфаній. З’явлення було прославлене спочатку тими, що молились в храмі, а згодом в усьому Константинополі.

Мешканці Константинополя почувши про це явлення, зраділи, що Бог молитвами Заступниці визволить всіх від біди, яку заподіяли їм вороги, що вдерлися в їхню імперію. І справді, невдовзі після з’явлення ворогів Церкви було переможено.

Прославляючи свою небесну Заступницю, Церква співає: «Сьогодні ми, православні люди, радісно святкуємо, осяяні Твоїм, Божа Мати, явленням і, здіймаючи очі до Твого пречистого образу, уклінно просимо: покрий нас чесною Твоєю покровою й визволи нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа, Бога нашого, щоб спас душі наші».

... Читати далі »