Батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, будучи бездітними, сумували й не раз, гірко плачучи, молили Бога, щоб Він дав їм дитя, і при цьому склали обіцянку, що віддадуть те дитя до Єрусалимського храму на служіння Богові. Тож зглянувся Господь над горем праведників, дав їм доньку, і назвали її Марією. Не встигли батьки натішитися своєю дитиною, як минуло дівчинці три роки і треба було виконати дану Богові обіцянку  ‑ відвести Її до храму Єрусалимського.

Урочистим і гарним був той похід. Іоаким і Анна скликали в Назарет своїх родичів, запросили багато дівчат. Одягненні в найкраще вбрання, із свічками в руках, дорослі дівчата поволі йшли попереду та співали побожні пісні. За ними йшла трирічна дівчинка Марія, а за Нею вже батьки, родичі та багато людей. Первосвященику Захарію було дано знати від Духа Святого, що до храму має прийти майбутня Матір Божа, і він разом зі священиками в пишному вбранні вже чекав Діву на парапеті, до якої вели п’ятнадцять сходинок. На першу сходинку батьки поставили маленьку Марію, а далі Вона пішла вже сама прямо до первосвященика Захарія. Архієрей взяв Богообразну Откровицю за руку і, натхненний від Духа Святого, провів Її до найголовнішої частини храму, в так зване Святеє Святих, куди в стародавні часи вносивсь з духовною веселістю Кивот Божий. Туди, по за ... Читати далі »